Перше кохання шкільне

1.Лагідний сонячний день ночі на зміну іде.

В школі співає дзвінок – кличе мене на урок.

Встати так важко мені, хочу лишитись у сні,

Хочу з коханим іти в зоряні дивні світи.

П-в:

Кохання перше живе у мені

Як ранні квіти і пісня весни.

О, як же важко на світі жить,

Коли любов’ю душа горить!

2.Мамочко, люба моя, донечка просить твоя:

«Юність свою пригадай, добру пораду ти дай!»

Йти я до школи боюсь, знов на уроці зіб’юсь,

Бо моє серце пече погляд чапівних очей.

П-в:

3.Дівчинко, любо моя, ти ж, наче рання зоря,

Очі твої неземні сняться мені у ві сні.

Перше кохання шкільне з розуму зводить мене!

Що з почуттям нам робить? Як в цьому світі прожить?

П-в:

П-в_2:

Нехай кохання завжди живе,

Нехай хвилює тебе, мене.

О, як же гарно на світі жить,