Пісня про тата

Посивіли твої скроні,

Аж душа моя болить.

Нахилю в твої долоні

Голівоньку, хоч на мить.

Заясніє біла хата,

Засміються рушники,

Вийде тато зустрічати,

Як у юнії роки.

ПРИСПІВ.

По вербовій кладочці у дитинство повернусь,

Із долоней татових чистої води нап’юсь.

І запахне м’ятою рідний батьківський поріг,

Тату, тату, таточку, тільки не старій.

Я вдивлюсь в твоє обличчя,

В очі лагідні твої,

І, здається, там курличуть

Беззахисні журавлі,

Посідаємо близенько

Де любисточок росте,

Тату, таточку, рідненький

В тебе серце золоте.